Административная правоспособность и административная дееспособность индивидуальных субъектов


Содержание:
  • Адміністративне право - Кісіль З.Р. - 1. Поняття адміністративної правоздатності та дієздатності. Адміністративно-правові обов'язки громадян
  • Право / Адміністративне право - Кісіль З.Р.
  • 1. Поняття адміністративної правоздатності та дієздатності. Адміністративно-правові обов'язки громадян
  • 06. Суб'єкти цивільних правовідносин: Ч.2. - Поняття юридичної особи. Аудіолeкція.


  • Адміністративне право - Кісіль З.Р. - 1. Поняття адміністративної правоздатності та дієздатності. Адміністративно-правові обов'язки громадян

    Право / Адміністративне право - Кісіль З.Р.


    1. Поняття адміністративної правоздатності та дієздатності. Адміністративно-правові обов'язки громадян

    Головною особливістю становища громадян як суб'єктів адміністративного права є те, що вони виступають як приватні особи, тобто реалізують свої особисті, загальногромадянські права та обов'язки у сфері державного управління, а не права та обов'язки виконавчо-розпорядчих органів, громадських організацій чи посадових осіб.

    Розглядати їх адміністративно-правовий статус найдоцільніше за допомогою аналізу:

    а) адміністративної правоздатності;

    б) адміністративної дієздатності;

    в) прав, які зумовлені адміністративним законодавством;

    г) адміністративно-правових обов'язків.

    Адміністративна правоздатність - це здатність мати суб'єктивні права та обов'язки, передбачені нормами адміністративного права. Вона виникає з народженням громадянина і припиняється з його смертю. Адміністративна правоздатність може бути повною або обмеженою.

    Обмеження правоздатності полягає в тому, що в результаті дії адміністративно-правових норм відбувається:

    1) звуження кола прав. У такому випадку конкретний громадянин повністю або частково позбавляється деяких прав, наданих йому особисто. Наприклад, позбавлення права керування транспортними засобами в результаті вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП (управління транспортними засобами в стані сп'яніння);

    2) покладання на громадян додаткових обов'язків. У цьому випадку на громадянина, поза його волею, в адміністративному порядку органом управління покладаються додаткові обов'язки. Такі обов'язки можуть бути персоніфікованими, тобто зверненими до конкретної особи (обов'язок відбувати таке адміністративне стягнення як виправні роботи). Можуть мати загальний характер, наприклад, обов'язок дотриматися певних правил при перебуванні в районах епідемій, епізоотій, екологічних катастроф; обов'язок дотриматися режимних вимог при роботі з літературою обмеженого використання тощо. У будь-якому разі обмеження правоздатності має винятково тимчасовий характер і може бути зумовлене лише однією з двох обставин.

    По-перше, виникнення особливих умов здійснення державного управління (стихійні лиха, епідемії, епізоотії, умови цивільної оборони), коли на громадян в адміністративно-правовому порядку покладаються додаткові обов'язки і коли немає можливості реалізовувати певні права, передбачені нормами адміністративного права.

    Так, на підставі Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" від 16 березня 2000 року, можуть встановлюватися тимчасові обмеження прав і свобод громадян (комендантська година, під час якої громадянам забороняється перебувати у громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень; встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування територією, де вводиться надзвичайний стан; обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; заборона вжиття масових заходів; запровадження особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності; перевірка документів у громадян, а в деяких випадках - проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян; тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної та холодної зброї та боєприпасів тощо).

    По-друге, вчинення конкретним громадянином правопорушення, у зв'язку з чим на нього або покладаються додаткові обов'язки або він позбавляється окремих прав (у випадках передбачених нормою закону можливе поєднання таких обтяжень при визначенні міри необхідного впливу на деліквента). Громадянин, притягнений до адміністративної відповідальності, зобов'язаний виконати рішення компетентного державного органу про застосування до нього санкції, наприклад, сплатити штраф. Стосовно певної категорії громадян (звільнених з місць позбавлення волі; тих, хто відбуває покарання за тяжкі злочини; засуджених два і більше разів до позбавлення волі за будь-які навмисні злочини, звільнених від відбування строку покарання з обов'язковим залученням до праці тощо) встановлюється адміністративний нагляд, що становить систему обов'язків та обмежень щодо піднаглядних, які ґрунтуються на адміністративно-правових нормах.

    Громадянин, який вчинив правопорушення, може бути позбавлений певних прав (прав, зловживання чи порушення яких призвело до правопорушення). Так, порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, перевезення людей (ст. 122 КУпАП), проїзду залізничних переїздів (ст. 123 КУпАП) тощо можуть спричинити позбавлення водіїв прав на керування транспортними засобами. Громадянин, позбавлений в адміністративному порядку свободи (підданий адміністративному арешту), через істотне обмеження свободи пересування та особистої свободи взагалі не має можливості здійснювати свої окремі права в державному управлінні.

    Адміністративна правоздатність є основою адміністративної дієздатності.

    Адміністративна дієздатність - це елемент адміністративної правосуб'єктності, виникнення якого можливе лише за умови приналежності суб'єкту-носію виключно необхідних ознак та якостей соціально-морального, вікового, ментально-психічного характеру, наявність та обсяг яких формує здатність громадянина реалізовувати надані права і виконувати покладені на нього обов'язки.

    Здійснюючи свої права та обов'язки, громадяни вступають в адміністративно-правові відносини з виконавчо-розпорядчими органами.

    Адміністративно-правові відносини цього типу (громадянин - державний орган) виникають у зв'язку з:

    - реалізацією громадянином належних йому прав (призначення пенсії, вступ на навчання, на роботу, надання відпустки, збереження чи зміна прізвища у зв'язку з одруженням);

    - виконанням покладених на громадянина обов'язків (військового обов'язку; обов'язку, що виникає у зв'язку з отриманням паспорта: реєстрація постійного місця проживання, сплата мита за видачу паспорта; подання документів на обмін паспорта, зобов'язання зберігати паспорт і сповіщати паспортну службу у разі його втрати; обов'язки, що виникають у зв'язку з отриманням права керувати автотранспортним засобом; придбанням зброї тощо);

    - порушенням органами управління або їх посадовими особами прав та інтересів громадян (відмова у прийомі на роботу у зв'язку з наявністю малолітніх дітей; відмова прийняти скаргу; незаконний арешт; притягнення до відповідальності; відмова у приватизації житла, гаража, дачі; відмова видати довідку, диплом, оформити документи; відмова приймати купюри дрібної вартості; відмова у збереженні місця роботи, житлової площі за громадянами, що проходять альтернативну (невійськову) службу тощо);

    - порушенням громадянином його правових обов'язків (порушення громадського порядку, правил користування міським транспортом, паспортних правил тощо);

    - поданням громадянином скарги, заяви з приводу недоліків у роботі державних закладів, підприємств, організацій (несвоєчасне проведення інвентаризацій; погане забезпечення працівників матеріалами, обладнанням; недотримання техніки безпеки; невжиття необхідних заходів щодо порушників дисципліни тощо). Важливо зазначити, що адміністративна дієздатність не однакова для окремих груп і категорій громадян. її зміст та обсяг залежать від низки факторів, до яких насамперед належать: вік, стан здоров'я, належність до певних соціальних груп. Так, досягти 7 років, громадянин має право вступити до загальноосвітньої школи. Ставши школярем, має дотриматися правил, що встановлені для учнів в навчальному закладі, де особа здобуває освіту, має право користуватися шкільною бібліотекою тощо. Після досягнення 15-річного віку громадянин може бути засновником молодіжних і дитячих організацій (ст. 11 Закону України "Про об'єднання громадян"). При досягненні 16 років громадянин може притягатися до адміністративної відповідальності (ст. 16 КУпАП), зобов'язаний мати паспорт.

    Стан здоров'я є фактором, що виключає покладення на конкретних громадян деяких обов'язків. Так, на дійсну військову службу призиваються громадяни, стан здоров'я яких відповідає поставленим вимогам.

    Належність до певних соціальних груп забезпечує громадянам додаткові права, характерні тільки для конкретної соціальної групи. Неодмінною умовою існування таких груп є їх адміністративно-правова детермінованість.

    Так, ветерани війни мають право на зниження оплати за житлову площу, безкоштовне зубопротезування, безкоштовний проїзд у міському транспорті, використання чергової відпустки у зручний для них час тощо.

    Учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, мають право: безкоштовно отримувати ліки за рецептами лікарів; на оплату лікарняного у розмірі 100 відсотків незалежно від стажу роботи; на 50-відсоткову квартирну плату і плату за комунальні послуги тощо.

    Військовослужбовці та члени їх сімей користуються правом безкоштовного проїзду під час відпустки; перевезення багажу при переїзді на нове місце служби тощо.

    Працівникам міліції та членам їхнім сімей надається 50-відсоткове зниження щодо оплати за житлову площу та комунальні послуги, паливо; тим, хто використовує особистий транспорт у службових цілях, виплачується грошова компенсація; за дітьми загиблого працівника міліції, а також за непрацездатними членами сім'ї зберігається право на пільги щодо оплати за житло та комунальні послуги, паливо тощо.

    Право громадянина, обумовлене адміністративним законодавством, - це визнана державою і закріплена адміністративно-правовою нормою можливість діяти в певних межах.

    В адміністративно-правовій науці розрізняють три групи прав громадян:

    а) соціально-економічні;

    б) політичні права і свободи;

    в) особисті права і свободи.

    Соціально-економічні права становлять основу правового становища громадян та стосуються основи їхньої життєдіяльності - право на працю, матеріальне забезпечення, право на освіту, на охорону здоров'я.

    Політичні права і свободи - це права на свободу думки, совісті, релігії, зібрань, мітингів, демонстрацій, об'єднання в політичні партії; право вносити пропозиції до державних органів і критикувати недоліки, оскаржувати в суді дії посадових осіб; право на судовий захист. Сюди також належать: право обиратися і бути обраним у ради будь-якого рівня; право на користування досягненнями культури, свободу наукової, технічної, художньої творчості.

    Особисті права і свободи - це права, які пов'язані з виконанням громадянами дій, спрямованих на задоволення особистих потреб.

    Адміністративно-правові обов'язки громадян - це встановлені державою і адресовані громадянам вимоги діяти в певних межах. Вони витлумачені в адміністративно-правових нормах, які регламентують численні правила поведінки.

    В обов'язках закріплюється необхідне, належне ставлення громадян до:

    а) держави та її апарату;

    б) суспільства та його членів;

    в) власних інтересів.

    Кожному обов'язку громадянина кореспондує право державного органу вимагати від нього виконання чи дотримання своїх адміністративно-правових обов'язків.

    За своїм змістом адміністративно-правові обов'язки поділяються на два види:

    а) обов'язок здійснювати певні дії (отримувати паспорт, сплачувати штраф);

    б) обов'язок утримуватися від певних дій, які розцінюються як правопорушення (не порушувати громадський порядок).

    Адміністративно-правові обов'язки громадян виникають у зв'язку з юридичними фактами, закріпленими в нормах права.

    Найхарактерніші з них такі:

    - досягнення громадянином певного віку (з 16 років виникає обов'язок отримати паспорт);

    - перебування в певному місці (перебування у громадських місцях зобов'язує не порушувати громадський порядок);

    - заняття певною діяльністю (громадяни, що керують автомобілем, мають дотримуватися правил дорожнього руху);

    - наявність у громадян деяких об'єктів особистої власності (наявність автомобіля, вогнепальної, газової зброї спричиняє обов'язок щодо їх реєстрації чи нереєстрації);

    - укладання і наступне виконання громадянином громадянсько-правових угод (укладання громадянином з транспортною організацією угоди про перевезення спричиняє виникнення у останнього обов'язків щодо дотримання протипожежних, санітарних та інших правил, що діють на транспорті);

    - користування об'єктами державної, кооперативної, суспільної власності (користування лісами, водними ресурсами тощо породжує адміністративно-правовий обов'язок дотримуватися встановленого режиму користування ними).

    2. Правовий статус іноземців та осіб без громадянства
    Тема №12. Умови i порядок міграції в Україну іноземців та осіб без громадянства
    1. Загальні положення про імміграцію в Україну іноземців та осіб без громадянства
    1.1. Повноваження органів, що забезпечують виконання законодавства про імміграцію
    1.2. Порядок надання дозволу на імміграцію та видача посвідки на постійне проживання
    1.3. Порядок скасування дозволу на імміграцію, виїзд і видворення за межі України
    2. Основні права, свободи та обов'язки іноземних громадян та осіб без громадянства, що проживають в Україні
    2.1. Основні права, свободи та обов'язки іноземців
    2.2. Процедура видворення іноземців з України
    Тема №13. Законність і дисципліна у сфері виконавчої влади
    Источник: http://westudents.com.ua/glavy/58062-1-ponyattya-admnstrativno-pravozdatnost-ta-dzdatnost-admnstrativno-pravov-obovyazki-gromadyan.html

    06. Суб'єкти цивільних правовідносин: Ч.2. - Поняття юридичної особи. Аудіолeкція.


    Опубликовано: 16.02.2018 | Автор: ununin

    Рейтинг статьи: 5

    Похожие статьи


    Всего 8 комментариев.


    02.04.2018 Евстигней:
    Адміністративна правоздатність і дієздатність державних службовців визначається характером їх діяльності і, зазвичай, закріплюється або в спеціальних положеннях, або в посадових інструкціях. Ці право- і дієздатність є похідними від.

    25.02.2018 Влада:
    Административная правоспособность и административная дееспособность индивидуальных субъектов. Административно-правовой статус человека и гражданина — это комплекс прав и обязанностей личности в.

    03.03.2018 Эдуард:
    •§ 37. Види відповідальності державних службовців.  •§ 92. Адміністративна правоздатність і дієздатність. •§ 93. Форми і функції державного управління.

    01.03.2018 Любомила:
    2.1. Правоспособность и дееспособность государственного органа. Необходимым условием участия субъекта в отношениях, урегулированных нормами права, является наличие у него правоспособности.

    16.03.2018 Вероника:
    Адміністративна правоздатність і дієздатність. Основною ознакою суб'єктів є їх правосуб'єктність, що охоплює правоздатність (наявність прав і обов'язків) і дієздатність (здатність реалізовувати права й обов'язки).

    23.03.2018 Ерофей:
    Служащий - это лицо, связанное с аппаратом (органом) управления отношениями службы, т.е. лицо, предоставляющее за вознаграждение (жалование) свои личные профессиональные или технические услуги для осуществления управленческим.