Твір-роздум на тему «Вірність»


Содержание:
  • Я природі буду другом


  • Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім'я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень.

    Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну.

    У поемі "Євшан-зілля" М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні, його забуття про рідний край і батька, поет із болем у серці звертається до людей, які відцуралися від своєї батьківщини, які, потрапивши на чужу землю, забули рідну мову. Чимало синів і дочок України блукають по світу у пошуках щастя. Це до них звернені слова поета:

    Краще в ріднім краї милім

    Полягти кістьми, сконати,

    Ніж в землі чужій, ворожій,

    В славі й шані пробувати.

    У поемі "Євшан-зілля" в образі ханського сина бачимо тих українців, які шанують чужі звичаї і занедбали рідний край, які забули свої звичаї. Микола Вороний задає риторичне запитання:

    Де ж того євшану взяти,

    Того зілля-привороту,

    Що на певний шлях направить,—

    Шлях у край свій повороту?!

    Роздумуючи над поемою, я пригадав слова Т. Шевченка "Хто матір забуває, того Бог карає". Я переконаний, що горе тій людині, тому народові, який забуває своє коріння, свою мову, не дбає про свою країну. Тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.

    Ми, молоде покоління, піднімаємось у своєму духовному і національному зрості, крокуючи шляхами розбудови самостійної України, віддаємо всі сили на благо нашої країни, мріємо про свій вагомий внесок у цю справу. Ми любимо свою Батьківщину, свій народ, свою мову, а тому такі близькі нам слова поета:

    За честь і правду все віддай,

    Коли ти любиш рідний край!

    Я гадаю, що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації, свого краю. Отож, я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові, своїй країні

    Источник: http://tvory.info/index.php/ukrajinska-literatura/voronij-mikola/813-problema-virnosti-lyudini-ridnomu-krayu-viddanosti-svojij-natsiji-u-poemi-m-voronogo-evshan-zillya

    Я природі буду другом


    Опубликовано: 11.02.2018 | Автор: biwheatgbestpick76

    Рейтинг статьи: 5

    Похожие статьи


    Всего 9 комментариев.


    23.03.2018 Ипполит:
    Школьные знания.com это сервис в котором пользователи бесплатно помогают друг другу с учебой, обмениваются знаниями, опытом и взглядами.

    22.03.2018 Александра:
    Шкільні твори > В > Вороний Микола > Євшан-зілля > Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного "Євшан-зілля".  Шкільний твір. Розповісти Цвірінькнути Поширити Вподобати.

    13.03.2018 Пульхерия:
    Тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.Ми, молоде покоління, піднімаємось у своєму духовному і національному зрості, крокуючи шляхами розбудови самостійної України.

    04.03.2018 baddmawor:
    Аналіз твору. Шкільні твори, розробки уроків, контрольні роботи, українська література, Микола Вороний, шкільна програма.  У поемі «Євшан-зілля» М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові.

    12.02.2018 kasotithi:
    З часом почала розуміти, що це рідні краї, де завжди чекають. Я вважаю, що людина не повинна відмовлятися від того, до чого привчали її багато років. Знехтувати мовою, традиціями, звичаями це безглуздо і соромно.

    23.02.2018 Гремислав:
    Людина народилась у тій країні,де живуть її батьки. З дитинства привчалася розмовляти на рідній мові,вчила традиції цієї країни. З часом почала розуміти,що це рідні краї,де завжди чекають.